Європейське свідоцтво про право на спадщину: коли воно потрібне українському спадкоємцю?

Оформлення спадщини на майно, розташоване за кордоном, нерідко пов’язане із застосуванням законодавства кількох держав. Передусім необхідно враховувати, що прийняття спадщини в Україні саме по собі не підтверджує автоматичного набуття спадкових прав на нерухомість чи інші активи, що знаходяться в іншій країні. Недотримання встановлених іноземним законодавством процедур або передбачених строків може ускладнити реалізацію спадкових прав, оскільки кожна юрисдикція встановлює власні правила їх оформлення.

У державах — учасницях ЄС транскордонні спадкові правовідносини регулюються Регламентом № 650/2012 та відповідними нормами національного законодавства. При цьому саме місце смерті спадкодавця не визначає право, яке підлягає застосуванню до спадкування. Для спрощення врегулювання транскордонних спадкових справ у межах ЄС запроваджено спеціальний документ — європейське свідоцтво про право на спадщину.

Коли європейський документ про спадкові права необхідний українському спадкоємцю

Європейське свідоцтво про право на спадщину (European Certificate of Succession, ЄСС) застосовується українським спадкоємцем у ситуаціях, коли спадкові правовідносини мають транскордонний характер та пов’язані з державами Європейського Союзу.

Україна не входить до складу ЄС, а тому ЄСС створене відповідно до Регламенту ЄС № 650/2012 для використання між державами-членами, за винятком Данії та Ірландії. Для громадянина України необхідність оформлення такого документа виникає лише за наявності конкретних обставин.

Основні випадки, коли ЄСС може бути необхідним:

• Спадкові активи знаходяться у кількох державах ЄС. Якщо після смерті родича залишилися, наприклад, банківський рахунок у Німеччині та квартира в Іспанії, ЄСС дає можливість підтвердити спадкові права в різних державах без необхідності оформлення окремих документів відповідно до національних процедур кожної з них. Водночас це не скасовує вимог щодо реєстрації або виконання інших передбачених законом дій.
• Необхідно розпорядитися майном чи іншими активами за кордоном. Банківські установи, реєстраційні органи або нотаріуси держав ЄС можуть використовувати ЄСС як документ, що підтверджує спадкові права для переоформлення нерухомості, отримання коштів із банківських рахунків чи реалізації прав щодо корпоративних часток. У відповідних випадках це може спростити процедуру, яка в іншій ситуації вимагала б подання національних свідоцтв про право на спадщину.
• Звичайне місце проживання спадкодавця знаходилося у державі-учасниці. За загальним правилом її органи та законодавство можуть бути компетентними щодо спадкування. Водночас спадкодавець мав можливість обрати право держави свого громадянства, що впливає на визначення застосовуваного права у спадковій справі.
• Необхідно підтвердити повноваження виконавця заповіту або управителя спадкового майна. Якщо громадянина України призначено виконавцем заповіту чи управителем спадкових активів за кордоном, ЄСС може використовуватися для підтвердження відповідного статусу та наданих йому повноважень у державах, на які поширюється Регламент.

Практичне значення ЄСС для реалізації спадкових прав

Для спадкоємця застосування ЄСС має низку суттєвих переваг, зокрема:

• Визнання без окремої процедури. ЄСС визнається у державах-учасницях без необхідності проходження спеціальної процедури визнання, легалізації або проставлення апостиля. Водночас вимоги до перекладу та його форми визначаються з урахуванням правил відповідної установи.
• Уніфікований формат документа. ЄСС оформлюється за стандартизованою Формою V, що забезпечує єдиний підхід до його видачі та використання.
• Оптимізація спадкового оформлення. Застосування ЄСС дає змогу уникнути необхідності ведення окремих спадкових процедур одночасно в декількох юрисдикціях Європейського Союзу.

Важливо: Використання ЄСС має добровільний характер. Цей документ не скасовує національні процедури спадкування, а є альтернативним інструментом, який може бути застосований у транскордонних справах, коли спадкове майно або спадкоємці пов’язані з різними державами ЄС.

Засвідчена копія ЄСС, як правило, видається зі строком дії 6 місяців. За необхідності цей строк може бути продовжено.

Випадки, у яких ЄСС не використовується

Європейське свідоцтво про право на спадщину є практичним інструментом для врегулювання транскордонних спадкових питань. Водночас його використання не є обов’язковим, а сфера застосування такого документа має встановлені правові межі.

ЄСС призначене для підтвердження безспірних спадкових прав. Якщо між спадкоємцями виникає судовий спір щодо права на спадщину, дійсності заповіту або розміру спадкових часток, компетентний орган — нотаріус або суд — може відмовити у видачі документа або призупинити його дію до остаточного вирішення спору. При цьому порядок оформлення спадкових прав визначається застосовним законодавством, зокрема відповідно до норм, які встановлює закон про право на спадщину.

Процедура оформлення ЄСС для громадян України

Український нотаріус не має повноважень видавати Європейське свідоцтво про спадкування (ЄСС), оскільки Україна не є державою-членом ЄС, а положення Регламенту № 650/2012 безпосередньо на її території не застосовуються. Водночас отримання свідоцтва про право на спадщину в Україні може бути необхідним для підтвердження спадкових прав та подальшого оформлення спадкового майна в державах-членах ЄС.

Заява про видачу ЄСС подається до компетентного органу держави-члена, суди якої мають юрисдикцію відповідно до статей 4, 7, 10 або 11 Регламенту № 650/2012. Український спадкоємець може звернутися самостійно або скористатися допомогою адвоката у відповідній іноземній юрисдикції.

Алгоритм дій визначається насамперед місцем звичайного проживання спадкодавця на момент смерті (habitual residence).

1. Спадкодавець проживав у державі ЄС

• • Куди звертатися: до компетентного органу — суду або нотаріуса — тієї держави ЄС, де спадкодавець мав останнє звичайне місце проживання.
  • Порядок дій:
    • Подати заяву про видачу ЄСС. За необхідності заявник може скористатися стандартним європейським Формуляром IV.
    • Надати документи, що підтверджують відповідні обставини: свідоцтво про смерть, документи про родинні відносини, заповіт, якщо його складено, а також підтвердження права власності на спадкове майно.
    • Щодо українських документів вимоги до перекладу та апостилювання визначаються з урахуванням виду документа, держави його подання та положень чинних міжнародних договорів.

2. Спадкодавець проживав в Україні, але мав активи в ЄС

• • Куди звертатися: до компетентного органу відповідної держави-члена, юрисдикція якого визначається відповідно до статей 7, 10 або 11 Регламенту № 650/2012.
  • Порядок дій:
    • Спочатку необхідно відкрити спадкову справу в Україні у державного або приватного нотаріуса та прийняти спадщину у шестимісячний строк від дня смерті спадкодавця.
    • Отримати українське свідоцтво про право на спадщину, апостилювати його в Міністерстві юстиції України та здійснити нотаріально засвідчений переклад.
    • Подати заяву про видачу ЄСС до компетентного органу. Українське свідоцтво може використовуватися як доказ, однак саме по собі не встановлює юрисдикцію органу держави-члена.

Альтернативи оформленню ЄСС

Якщо процедура отримання ЄСС є складною або економічно недоцільною, у відповідних випадках спадкоємцю не обов’язково використовувати саме цей документ, адже можна:

• оформити національне українське свідоцтво про право на спадщину, апостилювати його та подати до відповідної установи в ЄС — банку, реєстру нерухомості тощо — разом із необхідним перекладом;
• залучити адвоката у відповідній державі ЄС для представництва інтересів спадкоємця та ведення спадкового провадження на підставі довіреності.

Практичні питання щодо застосування ЄСС

У яких державах визнається Європейське свідоцтво про право на спадщину?

ЄСС визнається у 25 державах-членах ЄС — тобто в усіх державах Європейського Союзу, крім Данії та Ірландії.

Чи може український нотаріус видати Європейське свідоцтво про право на спадщину?

Ні. Україна не є державою-членом ЄС, тому українські нотаріуси та суди не уповноважені видавати ЄСС. Документ оформлюється компетентним органом — судом або нотаріусом — відповідної держави ЄС, у якій розглядається спадкова справа, як правило, за місцем останнього звичайного проживання спадкодавця.

Чи необхідні апостиль або консульська легалізація для використання ЄСС?

У державах ЄС свідоцтво визнається без проходження процедури апостилювання чи консульської легалізації між державами, на які поширюється Регламент.

Якщо документ необхідно подати українським органам або банківським установам, може знадобитися його офіційний переклад українською мовою з нотаріальним засвідченням. Також може виникнути потреба в апостилюванні документа в державі його видачі, якщо міжнародні договори не встановлюють іншого порядку.

Які переваги ЄСС має для спадкоємця?

• Єдиний документ. Замість оформлення окремих документів у кожній державі ЄС, де знаходиться спадкове майно, може використовуватися одне ЄСС.
• Економія часу та витрат. Використання уніфікованого документа може зменшити обсяг юридичних процедур і пов’язаних із ними витрат у різних юрисдикціях.
• Захист добросовісних третіх осіб. Третя особа користується правовим захистом, якщо не знала та не повинна була знати про неточність відомостей, зазначених у ЄСС, за умови відсутності грубої необережності.

Який період чинності має Європейське свідоцтво про право на спадщину?

Засвідчена копія ЄСС видається заявнику на обмежений строк, який зазвичай становить 6 місяців. Якщо протягом цього періоду спадкоємець не завершив необхідні дії щодо майна або банківських рахунків, строк чинності копії може бути продовжений органом, який її видав.