Спадок в Італії для іноземців

Спадкове право в Італії

Італія – країна з багатою історією та особливими правовими традиціями, які поширюються і на сферу спадкування. Тут діє чітко регламентоване спадкове право Італії, що визначає, хто може претендувати на майно, які активи передаються спадкоємцям та як саме відбувається цей процес. Особливо важливо враховувати, що спадщина в Італії ґрунтується на принципі обов’язкового успадкування: певні родичі завжди отримують свою частку незалежно від заповіту. При цьому податок на спадок в Італії грає ключову роль процесі передачі майна.

Термін набуття спадщини в Італії становить 10 років — саме стільки часу спадкоємці мають, щоб прийняти або відмовитися від активів. Однак є ще один важливий термін: протягом року необхідно подати заяву про спадщину (dichiarazione di successione). Цей документ є обов’язковим для податкових органів та реєстрації майна на нового власника. Якщо цей термін пропустити, спадщина в Італії для іноземців та громадян країни залишається чинною, але за прострочення доведеться заплатити штраф, який, втім, незначний.

Спадщина в Італії для нерезидентів може стати справжнім випробуванням. Оформлення всіх документів, сплата податків та взаємодія з державними органами потребують знання місцевих юридичних тонкощів. Особливо це стосується нерухомості, оскільки її передача у спадок пов’язана зі спеціальними процедурами. Розібратися у всіх нюансах допоможе адвокатська фірма «Lawyer in Europe» — фахівці не тільки проконсультують, а й візьмуть на себе всю бюрократичну роботу, пов’язану зі спадковим правом в Італії.

Основні етапи спадкування в Італії

Процес успадкування в Італії починається з офіційного відкриття справи, яка відбувається у суді, де мешкав померлий. Далі спадкоємцям належить пройти кілька важливих етапів.

Перший крок — підтвердження свого права на активи. Це можна зробити формально, подавши заяву, або неявно, коли спадкоємець фактично приймає майно, наприклад, розпоряджаючись ним.

Потім необхідно підготувати всю документацію: свідоцтво про смерть, підтвердження спорідненості та інші папери, які доводять право на спадщину. Без цього неможливо завершити процес.

Фінальний етап — юридичне оформлення. Нерухомість та інші активи мають бути офіційно переоформлені, внесені до кадастрових реєстрів, а також слід виконати податкові зобов’язання. Тільки після цього спадкоємець стає повноправним власником.

Заповіт в Італії: форми, спадкоємці

Заповіт в Італії — це юридичний документ, який визначає, хто та в яких частках отримає майно спадкодавця. Італійське законодавство передбачає три основні форми заповітів, кожна з яких має свої особливості:

• Власноручний (олографічний) заповіт — найпростіший варіант. Він має бути повністю написаним від руки, датоване та підписаним заповідачем. Такий документ не вимагає участі нотаріуса, але важливо дотримуватися чіткості формулювань, щоб уникнути суперечок.
• Офіційний (нотаріальний) заповіт — складається нотаріусом у присутності двох свідків. Цей варіант найкращий, якщо потрібно гарантувати юридичну чистоту документа та мінімізувати ризик оскарження.
• Таємний (закритий) заповіт — може бути написаний заповідачем або третьою особою, але передається нотаріусу у запечатаному вигляді при свідках. Такий заповіт залишається в секреті до моменту відкриття.

Крім того, важливо знати, що заповіт може бути анульований. Це можливо у випадку, якщо спадкодавець за життя вирішить змінити свою волю або якщо документ буде визнаний недійсним за судом.

Як дізнатися, чи було складено заповіт?

Якщо після смерті близької людини виникає питання наявності заповіту, з’ясувати це можна через офіційні структури. В Італії існує централізований облік заповітів, але спосіб його пошуку залежить від того, де документ зберігався за життя спадкодавця.

Якщо заповіт було складено нотаріусом або передано до нотаріальної контори на зберігання, потрібно звернутися до Єдиного реєстру заповітів при Центральному офісі нотаріальних архівів Міністерства юстиції в Римі. Цей реєстр містить інформацію про всі офіційно зареєстровані заповіти.

Проте не всі заповіти передаються нотаріусу. Якщо спадкодавець зберігав документ у себе або довірив його комусь із близьких, то після його смерті заповіт має бути опубліковано зацікавленою особою. У такому разі родичам варто звернутися до районної Нотаріальної ради, але лише після отримання свідоцтва про смерть.

Незалежно від ситуації, пошук заповіту — важливий крок, який допоможе встановити справжню волю покійного та правильно оформити спадкові права.

Якщо олографічний заповіт не був опублікованим?

Якщо заповіт зберігався у довіреної особи, після смерті спадкодавця ця людина зобов’язана негайно передати документ у нотаріальну контору. Зробити це можна особисто чи через адвоката, який має відповідну довіреність.

Далі у присутності двох свідків складається протокол, а сам заповіт офіційно публікується. Тільки після цієї процедури він набуває юридичної сили, і успадкування відбувається згідно з волею покійного.

Якщо ж власноруч написаний заповіт так і не був опублікований, майно розподіляється за законом — між найближчими родичами в порядку черговості.

Чи може покійний залишити все своє майно тому, кому хоче?

В Італії неможливо повністю позбавити законних спадкоємців їх частки у спадщині, навіть якщо заповідач хотів би розпорядитися майном на власний розсуд. Закон про спадщину в Італії суворо регулює розподіл активів та захищає права найближчих родичів.

Обов’язкові частки у спадщині в Італії закріплені за чоловіком, дітьми (включно з усиновленими) і, в деяких випадках, батьками померлого. Це означає, що навіть якщо у заповіті зазначено інше, частина майна завжди перейде до цих осіб.

Якщо заповіту немає, успадкування відбувається за законом. Чоловік, діти та інші родичі до шостого коліна отримують свою частку автоматично. Якщо ж у покійного не залишилося ні близьких, ні далеких родичів, то його майно переходить державі. Отже, навіть за наявності заповіту свобода розпорядження спадщиною обмежена встановленими правилами.

Право спадкування за заповітом в Італії

Категорії спадкоємців в Італії

В Італії система успадкування має кілька важливих категорій, кожна з яких регулює, хто і якою мірою може претендувати на майно покійного.

• Законні спадкоємці — це ті, хто має незаперечне право на частину спадщини. До них відносяться діти, онуки та правнуки, а також чоловік, залежно від ситуації. Так, діти отримують половину спадщини, а частина, що залишилася, ділиться між чоловіком та іншими родичами, які також можуть претендувати на свою частку.
• Спадкоємці, народжені поза шлюбом — за законом такі діти теж мають право на спадщину, хоча часто для цього може знадобитися рішення суду. Якщо виникає суперечка, суд визначає, яку частку вони можуть успадкувати.
• Усиновлені діти — в юридичному плані вони не відрізняються від біологічних. Тобто усиновлені діти отримують ті ж права на спадок, що й рідні.
• Рідні по бічній лінії — сюди входять брати, сестри, племінники, племінниці та інші родичі. У разі, якщо немає прямих спадкоємців, суд вирішує, який відсоток спадщини має отримати кожен із них, враховуючи ступінь спорідненості.
• Партнери у цивільних спілках — згідно із Законом Чирінни (2016 року) партнери в таких союзах отримують ті самі права на спадщину, що й офіційно зареєстроване подружжя. Це включає не лише право на частину майна, а й податкові пільги, а також право на зарезервовану частку.

Таким чином, в Італії процес розподілу спадщини — це не лише юридична процедура, а й тонка соціальна матерія, яка залежить від багатьох факторів, включаючи ступінь спорідненості та офіційні відносини між спадкоємцями.

• Права вдови/вдівця. Їм надається можливість продовжувати жити в будинку, який був їхнім сімейним осередком, навіть якщо це не їхня особиста власність. Також вдови та вдівці можуть користуватися меблями в цьому будинку, незалежно від того, чи були вони спільним, чи особистим майном.
• Права дітей. Якщо діти — єдині спадкоємці, то їм дістається половина всіх статків, особливо якщо один із батьків уже пішов із життя. Це дозволяє зберегти частину майна для них, у разі втрати другого батька.

Пара не була одружена. Що може успадкувати партнер, що пережив?

З погляду на закон, партнери, які не перебувають в офіційному шлюбі, не отримують права на спадщину автоматично. Однак це питання легко вирішити заздалегідь: включивши партнера до заповіту або подарувавши йому майно за життя.

Існує й інший спосіб захистити інтереси близької людини — оформити страховий поліс на життя, вказавши її як одержувача виплати. Оскільки страхове відшкодування не підпадає під загальні правила успадкування, страхувальник вирішує, хто отримає ці кошти, незалежно від сімейного статусу.

Банківський рахунок

Фінансові кошти, що залишилися на рахунках померлого, автоматично входять до складу спадщини. Однак доступ до них потребує певних формальностей. Щоб розблокувати банківський рахунок, спадкоємцям необхідно звернутися до банку, надавши свідоцтво про смерть власника. Потім банк оцінює стан поточного чи ощадного рахунку.

Отримавши інформацію про суму на рахунку, можна перейти до наступного кроку — подання документів до податкової служби. Водночас потрібно буде сплатити відповідні податки, щоб завершити процес вступу у спадок.

Спадкування без заповіту в Італії: як ділиться майно покійного

В Італії, якщо людина не залишила заповіту, її майно розподіляється за законом. Існують чіткі правила, які визначають, хто і в якій частці отримує спадщину, виходячи зі складу сім’ї та ступеня спорідненості з померлим.

Отримання спадщини з Італії у такому разі підпорядковується встановленим нормам: пріоритет віддається найближчим родичам, включаючи подружжя, дітей та батьків. Якщо ж близьких родичів немає, право на спадщину переходить до далеких членів сім’ї. Такий порядок дозволяє уникнути суперечок та забезпечити законний розподіл майна.

Відкриття спадщини

В Італії оформлення спадщини пов’язане не лише з нотаріальними формальностями, а й із виконанням податкових зобов’язань. Незалежно від наявності заповіту, один зі спадкоємців або його довірена особа (наприклад, адвокат чи бухгалтер) має подати заяву до Agenzia delle Entrate — податкової агенції за місцем проживання покійного. Цей крок необхідно виконати протягом 12 місяців з моменту смерті, інакше можливі штрафні санкції.

З юридичного погляду процес отримання спадку в Італії починається саме з податкових процедур, а не з візиту до нотаріуса. Державні органи не цікавляться, хто зі спадкоємців приймає майно, а хто від нього відмовляється — головне, щоби податок був своєчасно сплачений. Тільки після врегулювання цих питань спадкоємці можуть розпоряджатися одержаним майном.

При цьому податок на спадщину в Італії для резидентів та нерезидентів різниться: громадяни країни та іноземці, які проживають в Італії, оподатковуються залежно від ступеня спорідненості з померлим. А ось нерезиденти сплачують податок на всі активи, розташовані в Італії, незалежно від їхнього громадянства. Тому, якщо постає питання, як отримати спадщину громадянина Італії, необхідно заздалегідь розібратися з нюансами оподаткування та процедурою подання документів.

В Італії податкові зобов’язання під час успадкування залежать від вартості майна та складу спадкоємців. Так, подружжя та спадкоємці першої черги звільняються від подання податкової декларації, якщо сума активів не перевищує 100 000 євро, і до них не входить нерухомість.

Важливо розуміти, що подання заяви про податки не означає автоматичного прийняття спадщини чи відмови від неї. Навіть якщо один зі спадкоємців не сплатив свою частину податку, це не робить його автоматично виключеним із претендентів. Податкові формальності не замінюють офіційної заяви про спадок з Італії, яка оформляється через нотаріуса чи шляхом подання особистого документа.

Щодо термінів, спадкоємці мають до 10 років з моменту відкриття спадкової справи (тобто від дня смерті) на те, щоб прийняти майно, відмовитися від нього чи оскаржити права інших претендентів. Однак в окремих випадках можуть діяти винятки.

Якщо йдеться про податки, в Італії податок на спадщину залежить від ступеня спорідненості та вартості майна, тому важливо заздалегідь ознайомитись з нюансами оподаткування. Тим, хто розглядає відмову від спадщини в Італії, слід пам’ятати, що цей процес вимагає офіційного оформлення, а в деяких випадках — нотаріального запевнення.

Заповідач — іноземний громадянин. Куди звертатись спадкоємцям?

Якщо покійний був іноземцем, але постійно проживав в Італії, його спадкоємцям доведеться звернутися до податкового агентства за місцем його останньої реєстрації. Саме там необхідно подати заяву, пов’язану з податковими зобов’язаннями під час успадкування.

Однак якщо покійний не був резидентом Італії, але залишив по собі майно на території країни, процедура дещо відрізняється. В цьому випадку всі податкові питання спадкоємці вирішують через центральне відділення податкового агентства у Римі. Це правило діє незалежно від того, чи йдеться про банківські рахунки, нерухомість або інші активи, що знаходяться в Італії.

Якщо померлий залишив борги

Спадщина — це не лише майно, а й можливі боргові зобов’язання покійного. В Італії спадкоємці несуть відповідальність за борги не тільки в межах одержаного майна, а й своїми особистими статками. Однак існують способи уникнути небажаного фінансового навантаження.

Один із варіантів — повна відмова від спадщини. Інший — скористатися правом «інвентарної пільги». У цьому випадку спадкоємець приймає спадок, але його зобов’язання за боргами обмежуються вартістю успадкованого майна. Щоб скористатися цим механізмом, необхідно провести офіційну інвентаризацію активів, яку оформляє нотаріус чи судовий секретар. Такий підхід захищає спадкоємців від непередбачених фінансових проблем.

Податки на спадкування в Італії

Якщо фізична особа отримує нерухомість у спадок, їй необхідно подати декларацію про вступ до спадкових прав і, у разі потреби, сплатити податок на спадщину.

Процес розрахунку податку відбувається автоматично, ґрунтуючись на даних, зазначених у поданій декларації. Після перевірки інформації податкова служба надсилає повідомлення про суму, яку потрібно сплатити. Такий підхід спрощує процес, роблячи його прозорішим і зрозумілим для спадкоємців.

Ось як розподіляється податок на спадщину в Італії залежно від ступеня спорідненості із покійним:

Крім податків на спадщину, в Італії також потрібно сплатити кадастровий та іпотечний збори — 2% та 1% відповідно від вартості нерухомості. Однак, якщо спадкоємець отримує у спадок свій перший будинок, ці податки фіксуються на рівні 200 євро кожен.

Процес оформлення спадщини в Італії може бути досить заплутаним, особливо для іноземців. Він включає цілу низку юридичних процедур: від прийняття або відмови від активів до подання податкових декларацій, реєстрації прав на майно та сплати відповідних податків.

Щоб уникнути помилок і зробити процес максимально простим і ефективним, варто звернутися до фахівців. Компанія «Lawyer in Europe» готова запропонувати кваліфіковану допомогу в питаннях, пов’язаних з успадкуванням з Італії. Ми надамо Вам підтримку на кожному етапі — від консультацій по спадщини іноземців в Італії до правильного оформлення всіх документів. Наші експерти подбають про те, щоб Ви не пропустили жодного важливого кроку та мінімізували можливі ризики, роблячи всі процеси зрозумілими та юридично безпечними.

FAQ

Які податки потрібно сплатити під час наслідування нерухомості в Італії?

Податкові ставки варіюються залежно від того, наскільки близьким був Ваш родинний зв’язок із покійним. Для подружжя та дітей ставка становить 4%, для більш далеких родичів — 6%, а для сторонніх осіб податок становить 8%. Крім того, кадастрова вартість нерухомості також впливає на остаточну суму податку.

Як бути, якщо у спадщині є борги?

Є можливість прийняти спадщину з обмеженою відповідальністю, що дозволяє Вам уникнути відповідальності за борги, які перевищують вартість успадкованого майна.

Як продати нерухомість, отриману у спадок?

Для продажу успадкованого майна необхідно завершити процедуру оформлення спадщини, зареєструвати право власності у кадастрі та сплатити всі обов’язкові податки, такі як кадастровий та іпотечний податок.

Які документи знадобляться для оформлення спадщини?

Основні документи включають свідоцтво про смерть, податкову декларацію та підтвердження Вашого права на спадкування.

Чи можуть іноземці успадкувати нерухомість в Італії?

Так, іноземці можуть успадковувати нерухомість в Італії. Однак цей процес потребує суворого дотримання місцевих законів. Важливо розуміти всі юридичні нюанси, особливо якщо йдеться про спадщину після смерті чоловіка в Італії.