Отримання спадку з Туреччини іноземцями

Наша компанія надає всебічну підтримку у питаннях спадщини в Туреччині для іноземців, допомагаючи розібратися у нюансах місцевої правової системи. Ми враховуємо особливості кожного випадку та підбираємо оптимальні рішення, щоб забезпечити клієнтам максимально професійні та якісні послуги.

Яке право застосовується у разі спадкування?

Згідно зі статтею 20 Закону № 5718 про міжнародне приватне право та процесуальне право, успадкування нерухомості, що знаходиться на території Туреччини, регулюється виключно турецьким законодавством. У випадку з рухомим майном, яке розташоване в Туреччині (наприклад, кошти, автомобілі та інші предмети), застосовується законодавство країни, громадянином якої був померлий.

Також питання, пов’язані з відкриттям, оформленням та розподілом спадщини в Туреччині, регулюються законодавством країни, де знаходиться майно. Що стосується заповіту, можливі два варіанти розвитку подій:

• заповіт може підпорядковуватися законам тієї країни, де його було складено;
• може бути застосоване національне право покійного.

Закони про спадщину у Туреччині

У Туреччині активи переходять до законних спадкоємців незалежно від їхнього громадянства, тому іноземні громадяни мають ті ж права, що й турецькі резиденти. Термін подання заяви на спадщину становить 10 років. Якщо за цей період не з’являються претенденти, майно переходить під управління держави. Право наслідування набирає чинності відразу після смерті спадкодавця. Передача спадщини може відбуватися як на підставі заповіту, так і за встановленими законом правилами, якщо заповіт відсутній.

Власники майна в Туреччині повинні враховувати важливу особливість місцевого спадкового законодавства: згідно з Цивільним кодексом Туреччини неможливо заповідати все майно одній особі. Відповідно до статті 506, якщо у спадкодавця є діти, чоловік чи дружина або батьки, вони обов’язково отримають свою частку спадщини, незалежно від змісту заповіту.

Обов’язкові частки розподіляються у такому порядку:

• діти спадкодавця мають право на 75% від законної частки спадщини;
• батьки спадкодавця отримують половину від належної їм частини;
• брати та сестри одержують чверть згідно з законом;
• якщо у чоловіка, що залишився, немає спільних дітей з померлим, то його частка становить 50% від майна.

У Туреччині обов’язкова частка спадщини охоплює лише певну частину майна, обумовлену статтею 506 Цивільного кодексу. Інші активи та заощадження спадкодавець має право розподілити на свій розсуд серед будь-яких спадкоємців, якщо заповіт складено належним чином.

Якщо заповіт відсутній або його не завірили нотаріусом, набирає чинності порядок успадкування, встановлений турецьким законодавством. Правила наслідування прописані у третій книзі Цивільного кодексу, у статтях з 495 до 682.

Отже:

• У першу чергу спадкоємцями виступають діти (включаючи визнаних позашлюбних або встановлених судом) та чоловік (дружина).
• У другу чергу вступають батьки спадкодавця. При цьому згідно зі статтею 500 ЦК прийомні батьки не мають права на спадщину, на відміну від усиновлених дітей.
• До спадкоємців третьої черги належать рідні брати та сестри.
• У четверту чергу входять бабусі та дідусі, дядьки та тітки, а також їхні нащадки, що визначено статтею 497 ЦК Туреччини.

Якщо родичі відсутні та заповіт не був складений, майно переходить у власність держави (стаття 501 Цивільного кодексу).

Якщо спадкодавець залишив заповіт, спадок може перейти до будь-якої особи, зазначеної в цьому документі. Дуже важливо уважно підійти до процесу складання заповіту та враховувати всі вимоги законодавства Туреччини. Тільки за дотримання всіх юридичних норм воля власника буде виконана.

Однією з ключових вимог є дієздатність заповідача на час складання документа. Якщо людина обмежена або частково позбавлена дієздатності, вона не має права розпоряджатися своїм майном, і в такому разі її заповіт не матиме юридичної сили.

Що відбувається, якщо іноземець вмирає в Туреччині?

Коли іноземець вмирає, залишивши спадщину в Туреччини, його спадкоємці зобов’язані спочатку отримати свідоцтво про право на цю спадщину. Для цього потрібно звернутися до районного суду, який знаходиться в тому регіоні, де знаходиться майно померлого, незалежно від того, чи було воно у нього, чи ні.

Питання поділу майна, особливо нерухомості, регулюється законодавством Туреччини, яке встановлює певні частки спадкоємців. Однак, коли йдеться про рухоме майно, наприклад, про гроші на банківських рахунках або цінності в сейфах, застосовуються закони тієї країни, громадянином якої був померлий.

Як тільки спадкоємці дізнаються про всі активи померлого, вони можуть розпочати процес передачі спадщини, отримавши свідоцтво про право на розпорядження ним. Цей етап включає оформлення відповідного документа та сплату всіх податкових зборів, пов’язаних з успадкуванням.

Як правильно скласти заповіт у Туреччині

У Туреччині існує кілька типів заповітів:

• Письмовий заповіт (Yazılı Vasiyetname) — складається вручну та підписується спадкодавцем з обов’язковим зазначенням дати складання.
• Усний заповіт (Sözlü Vasiyetname) — може бути складений лише у разі несподіваної смерті, коли немає можливості відвідати нотаріуса. У такому разі свідки, які були присутні під час оголошення волі покійного, повинні підтвердити її у Світовому суді.
• Офіційний заповіт (Resmi Vasiyetname) — найпоширеніший варіант, у якому беруть участь нотаріус, перекладач та свідки, які забезпечують юридичну силу документа.

Офіційний заповіт є найбільш надійним та поширеним варіантом, який оформляється в нотаріальній конторі відповідно до вимог Цивільного кодексу Туреччини. Якщо Ви хочете оформити спадщину в Туреччині, важливо заздалегідь ознайомитись з місцевим законодавством та проконсультуватися з досвідченим юристом, щоб уникнути можливих складнощів у процесі.

Відмова від спадщини

Спадкоємець має право відмовитися від отримання спадщини з Туреччини, оскільки з цим правом він також бере на себе боргові зобов’язання покійного. Відповідно до турецького законодавства, відмова від спадщини має бути оформлена протягом трьох місяців. Якщо спадкоємець вирішить прийняти спадщину, він повинен звернутися до суду для офіційного визнання своїх прав на майно та отримання документа «veraset ilami», який знадобиться для сплати податку на спадщину.

Кого позбавляють права наслідування в Туреччині

Попри те, що турецьке законодавство захищає права офіційних спадкоємців, є кілька ситуацій, за яких претендент може бути позбавлений права на спадщину:

• скоєння чи спроба скоєння злочинів проти спадкодавця, чи інших можливих спадкоємців;
• використання незаконних методів для перешкоджання складання заповіту;
• батьки, які позбавлені батьківських прав і не відновили їх на момент відкриття спадщини;
• існування недійсного шлюбу, що підтверджується судовим рішенням.

Отримання спадку з Туреччини для іноземців може бути пов’язане з несподіваними труднощами, оскільки разом із правом на майно спадкоємці набувають і зобов’язань, таких як сплата боргів та податків. Якщо це стає проблемою, є можливість відмовитись від активів, але для цього потрібно зробити це протягом трьох місяців після смерті спадкодавця.

Спадщина іноземців у Туреччині

Коли вмирає іноземний власник, процес спадкування в Туреччині відбувається аналогічно, як це відбувається для громадян країни. Однак існує одна відмінність: спадкоємці зобов’язані надати «Свідоцтво про право на спадщину» та «Свідоцтво про шлюб» із країни походження померлого.

Для країн, які підписали Гаазьку конвенцію, та тих, хто її не ратифікував, вимоги різняться:

• У випадку з державами, які є учасниками Гаазької конвенції, достатньо надати свідоцтво про право на спадщину та документ про реєстрацію шлюбу. Ці документи автоматично визнаються в Туреччині та приймаються місцевою владою.
• Якщо ж країна походження не є частиною Гаазької конвенції, необхідно уточнити, чи укладено між Урядом Туреччини та цією державою угоду про взаємне визнання документів. У такому разі подані папери також буде визнано турецькими органами.

Якщо між Туреччиною та країною походження немає угоди про взаємне визнання документів, спадкоємцям потрібно буде звернутися до суду для отримання свідоцтва про право на спадщину. Суд спочатку перевірить справжність «свідоцтва про смерть», потім установить правові відносини з рідною країною та визначить коло спадкоємців для оформлення відповідного документа. Щоб розібратися в процесі, важливо зрозуміти, як отримати спадщину громадянина Туреччини з огляду на особливості місцевого законодавства та необхідні документи.

Чи можете Ви скласти заповіт у Туреччині як іноземець?

У Туреччині спадкоємцем може стати будь-яка людина старше 15 років, яка має повну дієздатність. Процес оформлення заповіту для іноземних громадян включає декілька ключових кроків:

• Складання заповіту в одній із турецьких юридичних фірм, з урахуванням усіх місцевих норм та вимог.
• Оформлення заповіту у нотаріуса, при цьому присутність перекладача та двох свідків, які є громадянами Туреччини, є обов’язковою умовою.
• Заповіт підписується у трьох примірниках: один для заповідача, один для нотаріуса та один для Міністерства житлового будівництва.
• Реєстрація заповіту здійснюється в нотаріальній службі Туреччини та у посольстві Туреччини в країні проживання спадкодавця. Посольство має повідомити місцеві органи реєстрації про наявність документа.

Іноземці можуть змінити або анулювати свій заповіт, якщо бажають внести до нього коригування чи оновлення. Для оформлення заповіту в Туреччині знадобиться наступний перелік документів:

• оригінал паспорта та його завірений переклад турецькою мовою;
• ідентифікаційний номер платника податків (ІПН) власника нерухомості;
• копію документа про право власності на нерухомість (TAPU);
• перекладені турецькою мовою копії паспортів спадкоємців;
• три фотографії спадкодавця;
• медична довідка, що підтверджує психічне здоров’я заповідача.

Як подати заяву на отримання свідоцтва про спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину — це юридичний документ, який підтверджує, хто має право на активи після смерті людини, а також встановлює, які частки належать кожному зі спадкоємців. Цей документ необхідний для того, щоб законно поділити активи та оформити всі спадкові операції. Це вкрай важливо, адже навіть процес отримання спадщини після смерті чоловіка в Туреччині потребує дотримання місцевих юридичних процедур і може включати обов’язкову реєстрацію прав на майно у судових органах.

Місце подання заяви

Зараз, враховуючи, що питання спадку в Туреччині часто вирішуються через судові провадження, свідоцтво про право на спадщину можна отримати у світовому суді за місцем проживання померлого або в будь-якій нотаріальній конторі країни.

У Туреччині документи, що підтверджують право на спадщину, отримані за кордоном, будуть визнаватись дійсними, якщо вони супроводжуються нотаріально завіреним перекладом та апостилем. Однак, на відміну від аналогічних турецьких документів, такі іноземні свідоцтва про спадщину можуть бути піддані перевірці та оскарженню.

Необхідні документи та інформація

Для подання запиту на свідоцтво про спадщину необхідно надати такі документи та інформацію:

• Заява. Потрібно підготувати офіційне клопотання, у якому зазначаються ім’я, прізвище, ідентифікаційний номер ТР, дата смерті та місце проживання спадкодавця.
• Свідоцтво про реєстрацію. Копія запису акта про народження або смерть спадкодавця, яку можна отримати через систему електронного уряду або в місцевому органі запису актів цивільного стану.
• Документ, що засвідчує особу. Потрібен документ, що підтверджує особу заявника, наприклад паспорт або посвідчення особи громадянина Туреччини.

Процес подання заявки

Процес подання запиту на свідоцтво про спадщину включає декілька ключових кроків:

• Складання запиту. Для початку необхідно підготувати заяву відповідно до вимог установи, де розглядатиметься питання (наприклад, у світовому суді чи у нотаріуса).
• Подання заяви. Після підготовки документа, його разом із необхідними підтверджувальними документами потрібно передати до обраної інстанції, чи то суду, чи нотаріуса.
• Розгляд запиту. Суд чи нотаріус перевіряє подані документи, щоб встановити, хто є спадкоємцями, та розподіляє частки між ними.
• Отримання свідоцтва. Після розгляду, якщо всі документи в порядку, заявнику видається офіційне свідоцтво про спадщину.
• Використання свідоцтва. Цей документ є необхідним для оформлення спадкових угод, таких як розподіл майна, відкриття банківських рахунків або взаємодія з податковими та кадастровими органами. Без свідоцтва про спадщину не можна законно провести розподіл майна чи оформити права на спадкову власність.

Процес заперечення та виправлення

Якщо хтось зі спадкоємців виявить помилку або недолік у свідоцтві про спадщину, він має можливість звернутися до суду для коригування. Суд проведе розслідування, з’ясує причини проблеми та внесе необхідні виправлення до документа, після чого буде видано нове свідоцтво, яке відображатиме правильну інформацію.

Повна процедура прийняття спадщини

Для того, щоб прискорити процес прийняття спадщини з Туреччини та уникнути помилок в оформленні, навіть перебуваючи за межами країни, можна оформити довіреність на адвоката, який займатиметься всіма юридичними питаннями від Вашого імені.

Важливо врахувати, що у дорученні слід зазначити всі повноваження адвоката, такі як подання позову до суду для отримання свідоцтва про право на спадщину, отримання різних довідок, виписок та копій документів, а також право підписувати документи від Вашого імені. Крім того, адвокат матиме змогу отримати податковий номер, сплатити податки та зареєструвати право власності на нерухомість у Кадастровому управлінні. Перед оформленням доручення необхідно докладно обговорити з адвокатом його зміст та конкретні повноваження. Суд у справі про спадщину розглядатиме у місці перебування майна чи місці останнього проживання померлого.

Для отримання рішення до суду потрібно надати низку документів:

• документ, що підтверджує смерть;
• документ, що підтверджує право на спадщину, виданий у країні походження;
• свідоцтва про народження;
• паспорт;
• свідоцтво про шлюб, якщо спадкодавець був у шлюбі.

Суд приймає рішення протягом 1-3 місяців після подання позову, однак у деяких випадках може бути призначено додаткове слухання за участю свідків або проведено експертизу. У таких ситуаціях процес отримання свідоцтва про право на спадщину може тривати до 5-6 місяців. Після того як суд винесе рішення про набуття спадщини, необхідно сплатити податки, і у відповідному органі оформити перехід права власності.

Спадщина вважається прийнятою з моменту смерті спадкодавця. Однак якщо спадкоємці хочуть відмовитися від неї, вони зобов’язані зробити це протягом трьох місяців з моменту, коли дізналися про смерть. Після закінчення цього терміну спадщина автоматично вважається прийнятою, і відмовитися від неї вже не можна.

Іноземці, як і громадяни Туреччини, мають право скласти різні види заповіту, такі як рукописний, усний або офіційний заповіт згідно з місцевими законами. Однак важливо враховувати, що наявність заповіту не гарантує автоматичного прийняття спадщини. Для того, щоб спадкоємці могли реалізувати свої права, їм необхідно звернутися до суду для отримання свідоцтва про право на спадщину. Процедура через суд є обов’язковою, навіть якщо заповіт було складено.

Податок на спадщину у Туреччині

У Туреччині, під час передачі спадщини, спадкоємці зобов’язані сплатити податок на спадщину, аналогічний податковий режим застосовується й у разі дарування нерухомості. Ці податкові зобов’язання поширюються як на громадян Туреччини, так і на іноземців. Платежі мають бути здійснені протягом трьох років, з двома обов’язковими виплатами щороку — у травні та листопаді.

Важливо відзначити, що податок на спадщину за заповітом у Туреччині значно нижчий, ніж у країнах Європейського Союзу. Розмір податку варіюється від 1% до 10%, залежно від вартості та місця розташування спадкової нерухомості.

Вартість	Ставка податку
від 380 000 TL	1%
від 900 000 TL	3%
від 1 900 000 TL	5%
3 600 000 TL	7%
6 780 000 TL і більше	10%

 

Наслідування нерухомості в Туреччині

Закони, що регулюють спадщину іноземців в Туреччині, зокрема нерухомість, аналогічні тим, що застосовуються для місцевого населення. Щоб уникнути можливих складнощів та непорозумінь у майбутньому, наполегливо рекомендується заздалегідь оформити заповіт у письмовій формі.

Заповіт на майно в Туреччині може скласти будь-який громадянин, який досяг 15 років і перебуває у здоровому глузді. Документ має бути написаний власноруч, із зазначенням дати та підпису заповідача. При складанні заповіту обов’язкова присутність двох свідків, а також нотаріуса чи уповноваженої особи, яка має право на проведення такої процедури.

Для оформлення заповіту в нотаріальній конторі потрібно надати наступні документи:

• Паспорт заповідача з перекладом турецькою мовою (необхідно додати сторінку з фотографією).
• Перекладені копії паспортів усіх спадкоємців турецькою мовою.
• Три фотографії заповідача.
• Документ про право власності на нерухомість, що належала спадкодавцю.
• Довідка з медичного закладу, що підтверджує психічне здоров’я заповідача. Вона має бути видана не пізніше одного дня до подання документів та надана нотаріусам разом із перекладом. Для отримання довідки заповідач повинен звернутися до лікарні у супроводі перекладача, який перекладатиме питання лікаря.

Коли всі документи зібрані, власник нерухомості в Туреччині, який бажає скласти заповіт, має з’явитися до нотаріуса у супроводі двох свідків та офіційного перекладача. Свідки повинні мати при собі чинні паспорти.

Заповіт оформляється у трьох копіях. Одна з них залишається у власника, інша передається до Офісу офіційної документації Туреччини, а третя — до Міністерства житлового будівництва.

Іноземний громадянин має право скасувати раніше складений заповіт, якщо вирішить внести до нього зміни. Усі суттєві зміни у новому заповіті будуть замінювати положення попереднього документа.

Якщо Ви бажаєте, щоб Ваше майно перейшло до бажаних спадкоємців із мінімальними податковими наслідками, рекомендується звернутися за консультацією до фахівця. Експерти допоможуть не лише з плануванням спадщини для зниження податкових зобов’язань, а й із правильним складанням заповіту, підготовкою необхідних документів та передачею прав на спадщину тим, хто на них має право.

Часті питання

Чи потрібно сплачувати податки під час продажу нерухомості в Туреччині?

Так, якщо з моменту покупки минуло менш ніж п’ятьох років, Ви зобов’язані сплатити податок на прибуток у розмірі 18% від різниці між ціною продажу та покупною вартістю за кадастровою оцінкою. Однак, якщо Ви володіли нерухомістю понад п’ять років, то можете продати її без сплати податку, незалежно від ціни продажу.

Чи можу я оформити право власності на себе та своїх родичів?

Так, у ТАПУ можна вказати до 10 осіб, включно з родичами та іншими особами. Також у документі буде відображено частку кожного власника. Законодавство Туреччини гарантує право наслідування нерухомості іноземними громадянами, і за правильного підходу це не призведе до несподіваних проблем.

Якщо Ви або Ваші близькі є власниками нерухомості в Туреччині та Вас цікавить процес успадкування, фахівці нашої компанії можуть допомогти розібратися у всіх нюансах та підготувати легітимний заповіт у нотаріуса в рамках післяпродажного сервісу.

Що являє собою свідоцтво про спадщину в Туреччині?

Свідоцтво про спадщину у Туреччині — це офіційний документ, який підтверджує право спадкоємців на майно померлого. Він потрібний для того, щоб законно оформити перехід власності на спадкоємців. Цей документ може бути виданий лише судовими органами Туреччини.

Що відбувається з майном, якщо померлий не має родичів?

У разі відсутності заявлених спадкоємців, майно підпадає під контроль держави на період від 5 до 15 років. Після цього часу воно стає власністю держави.

Чи потрібно декларувати гроші, отримані у спадок?

Так, у Туреччині всі кошти, отримані у спадок, включаючи грошові кошти, підлягають обов’язковій декларації та оподатковуються податком на спадщину.

Чи оподатковується спадкове майно іноземних громадян у Туреччині?

Так, податок на спадщину в Туреччині стосується як громадян країни, так і іноземних громадян, і податкові зобов’язання для них однакові.

Чи можуть іноземні компанії бути спадкоємцями у Туреччині?

Ні, іноземні юридичні особи не можуть успадковувати майно в Туреччині, оскільки право на спадкування надається виключно фізичним особам. Однак такі компанії можуть стати власниками нерухомості в Туреччині, якщо вона була передана їм за заповітом.

Скільки часу займає відкриття спадкової справи?

Відкриття справи про спадщину залежить від терміну позовної давності, встановленого законом. Позов можна подати протягом року з моменту, коли спадкоємець дізнався про порушення своїх прав частку спадщини, зазначену у заповіті. В інших випадках термін подання позову становить 10 років із моменту відкриття спадщини.