Хто успадковує у Сінгапурі, якщо немає заповіту?

Питання, пов’язані із отриманням спадщини в Азії, надзвичайно інтригують. Це континент із винятково багатою культурою, що виявляється у принципових відмінностях у тому числі в прийнятих національних правових системах окремих країн, розташованих на цьому континенті. Ця стаття присвячена, безумовно, найважливішим питанням законного успадкування у світлі Закону про успадкування з 1967 року. Цей закон нині діє у Сінгапурі.

Спадкове право в Сінгапурі вкрай складне, тому на практиці виникає багато сумнівів. Наприклад, коментований Закон про наслідування згідно із законодавством взагалі не поширюється на майно мусульман. Стосовно послідовників ісламу застосовуються положення мусульманського права. Як неважко помітити, релігійні питання в Азії є важливими, адже навіть місцевий законодавець надає їм особливого значення.

Тут ми рекомендуємо прочитати нашу останню статтю. Однак, якщо у вас є питання щодо успадкування з-за кордону, будь ласка, зв’яжіться з нашим адвокатським бюро “Lawyer in Europe”.

Спадкування за законом у Сінгапурі переважно відбувається, коли спадкодавець вмирає, не залишивши юридично значущого заповіту. Тоді особами, призначеними до наслідування, стають законні спадкоємці, тобто родичі, які прямо вказані в законі. Тому воля померлого спадкодавця тут не має значення.

Відповідно до Сінгапурського закону про успадкування за законом, коли предметом успадкування є рухоме майно, застосовним правом буде право країни, в якій спадкодавець мав своє останнє місце проживання на момент смерті. У свою чергу, при наслідуванні нерухомого майна Закон про правонаступництво застосовується у будь-якому разі, оскільки враховується місцезнаходження нерухомого майна. Місце проживання спадкодавця не має жодного значення.

Крім того, відповідно до правил, викладених у Законі про наслідування, цей Закон також застосовуватиметься у ситуації, коли спадкодавець перед смертю склав дійсний заповіт, але не розпорядився у ньому всім своїм майном. Однак у такому разі Закон застосовуватиметься лише частково.

Основні питання з погляду законних спадкоємців у законодавстві Сінгапуру викладено у сьомому розділі Закону про спадкування за законом. У ньому викладено докладні правила поділу майна, залишеного померлим спадкодавцем. Зокрема щодо тих хто мають право на спадщину та на частини цієї спадщини.

Наприклад, якщо спадкодавець був бездітним, вся спадщина належить його дружині, поки він живий. З іншого боку, якщо жив подружній партнер спадкодавця, та його діти, половина спадщини за законом (акту) належить шлюбному партнеру; діти, з іншого боку, успадковують залишок спадщини у рівних частках. При цьому слід зазначити, що дитина спадкодавця за змістом Закону є як біологічною дитиною, так і дитиною, що усиновлена.

Коло законних спадкоємців у законодавстві Сінгапуру про успадкування дуже широко визначено, тому рідко коли немає законного спадкоємця, який має право прийняти спадщину. Однак у такому разі сінгапурський законодавець ухвалив, що право власності на майно, залишене померлим спадкодавцем, стає власністю уряду Сінгапуру.

Отримуючи спадок з-за кордону, особливо з Азії, завжди доводиться зважати на численні сумніви. Закон, який діє у Сінгапурі, наприклад, має мало спільного з відомим нам законом Польщі. Тому спадкоємцю слід довірити свою справу, пов’язану зі спадщиною фахівцям, які зможуть надійно та безпечно провести всю процедуру наслідування без зайвого стресу. Насамперед, варто скористатися послугами юридичних фірм, які пропонують своїм клієнтам комплексні юридичні послуги.

Юристи з “Lawyer in Europe” багато років спеціалізуються на іноземному спадковому праві та на всіх інших юридичних аспектах, які можуть мати відношення до таких справ. Наші юристи допоможуть, зокрема, у податкових та адміністративних питаннях. Якщо вам потрібна професійна юридична консультація, звертайтесь до наших спеціалістів. Будемо раді допомогти у будь-якій справі!